 |


|
|
ҐВАЛТІВНИК З МІЛІЦІЇ
Йдеться про рядовий, з точки зору Кримінального кодексу, випадок — зґвалтування. Ось тільки в центрі скандалу виявився працівник міліції, а це представляє справу в іншому світлі.
Жила собі молода мати-одиначка, виховувала дочку Оленку. Ще недавно у Світлани була сім'я, але, недовго проживши разом, вони з чоловіком розлучилися. За словами самої Світлани, не останню роль зіграла в цьому її свекруха, яка надмірно опікала єдиного сина. Навіть забирати речі разом з сином прийшла, та ще і запросила міліціонерів.
Ось тут і з'являється наш герой. Назвемо його Іваном Сидоруком (імена і прізвища дійових осіб з етичних міркувань змінені. — Прим. ред.). Вперше він з’явився в цьому будинку за службовим обов'язком. Іван був одруженим, збирався стати батьком. Хоча, за словами односельців, зловживає спиртним, неодноразово був вуличний в сумнівних зв'язках. Але від неприємностей його захищала «корочка» співробітника міліції. Як відомо, безкарність може породжувати беззаконня.
Через пару місяців після вищезгаданої події, добряче навантажившись з двома товаришами по службі спиртним, Іван вирішив зробити до Світлани другий візит. Дорога до мети лежала через високо розташоване вікно, і, щоб дотягнуться до нього, міліціонер підставив колоду. Саме ж скло вилучив з віконної рами за допомогою складаного ножа і акуратно приставив до стіни.
Час був за опівночі. Світлана вже починала дрімати біля телевізора. Поруч в своєму ліжечку сопіла уві сні чотирилітня дочка. Далі, з її слів, відбувалося наступне.
Жінці здалося, що з темного отвору кухні за нею хтось сптежить. Услід за цим почувся виразний шерех, кинулася і притиснулася до косяка тінь. Сумнівів бути не могло — в будинку хтось був... Але хто?
У колишнього чоловіка ключів від будинку не було, значить...
Борючись із страхом, Світлана підібралася до кухні і тут же ніс до носа зіткнулася з непроханим гостем. Не дивлячись на погане освітлення, нічний візитер був впізнаний, що викликало з його боку несподіваний напад агресії. Не вибираючи виразів, він цілком конкретно — діями і словами — позначив мету свого візиту, додавши, що якщо Світлана упиратиметься або кричатиме, то її дочку спіткає та ж доля. Останнім вагомим аргументом була холодна криця ножа, якого ґвалтівник приставив до горла жертви. Світлані нічого не залишалося робити, як покорятися...
...Дві години п'яний міліціонер, як вона стверджує, насилував жінку в збоченій формі. При цьому не випускав з рук ножа, який висів на в'язці з ключами разом з жетоном працівника міліції. За весь час екзекуції Світлана не зронила ні слова — боялася розбудити дочку, яка сповна могла стати наступною жертвою сексуальної примхи що упивався своєю безкарністю міліціонера. Перш ніж піти, Сидорук ще раз як слід налякав жертву: «Все одно нічого мені не буде. А ось тебе, якщо базікати надумаєшся, точно уб'ю, на шматки поріжу, закопаю, і ніхто не знайде. Думаєш, ти перша така?».
Але мовчати жінка не стала. Як тільки насильник розчинився в мороці ночі; Світлана, пересилюючи біль, набрала перший номер, який пригадала. Трубку зняв колишній чоловік. Він-то і умовив її звернутися до міліції.
А що ж наш герой? Він, сповна задоволений життям, відправився до вагітної дружини і завалився спати. Розбудив його наряд міліції, який і супроводжував свого колегу в рідне відділення, де вже свідчила Світлана.
Потрібно сказати, що на першому етапі працівники Лугинського РУВС (Житомирська область) зробили все від них залежне: прийняли і оформили по всіх правилах заяву, організували машину до Житомира, де що постраждала оглянув доктор-проктолог міської лікарні №2 і, до речі, підтвердив факт зґвалтування.
До цієї ж думки схилялися і експерти, які ще до світанку отримали з місця випадку всі необхідні докази. Здавалося б обставини встановлені. Але далі починається наступне. Сидорука відпустили, чим Іван не забув скористатися — заявився до Світлани. Вона розповідає, що він валявся в ногах і благав про пробачення. Зі свого боку намагалися морально вплинути на Світлану і родичі тепер уже колишнього міліціонера — мати і вагітна дружина. Але чи могла Світлана пробачити його?
Справа це довго знаходилося в прокуратурі Лугинського району. Цікаво, що всю подію намагалися пояснити обопільною згодою. Таких свідчень дотримується і сам Іван Сидорук. Ніби жінка сама запросила його в будинок, поміняти розбите скло у вікні теж сама попросила. О 12 годині ночі?
Але висновки експертів вказують на те, що неушкоджене скло вийняли із зовнішнього боку, про що свідчить характер відбитків пальців. Знову-таки факт насильницького статевого акту підтвердив і лікарка-проктолог. А ще в справі фігурує ніж, той самий, яким кривдник нібито погрожував жертві.
Проте, 18 червня 2007 року прокуратура Лугинського району відмовляє в порушенні кримінальної справи зважаючи на надуманість причин потерпілою стороною. З чим не погодився Лугинський районний суд, який двічі відправляв справу на додатковий розгляд.
Примітно, що в даній постанові слідчий прокуратури чомусь обмежився описом подій із слів його учасників і, навпаки, не вказав причину... відмови в збудженні кримінальної справи, тому невідомо, яких саме доказів не вистачає.
Скаргу постраждалої, з якою вона звернулася в надії опротестувати дії слідчого прокуратури, 23 липня 2007 року також відхилювали. Чим дали Світлані привід направити апеляційну скаргу на постанову Лугинського суду в судову палату по кримінальних справах Житомирського апеляційного суду, де дана постанова про відмову в порушенні кримінальної справи була скасована.
Після всіх цих перипетій справа попала до Коростенської прокуратури, де знаходиться досі.
Весь цей час колишній міліціонер, якого з органів звільнили з формулюванням «за власним бажанням», перебуває на волі. Дружина від нього не відмовилася, навпаки, народила ще одну дитину. Діти, до речі, — відмінний привід уникнути кримінального покарання.
Сподіваюся, ми скоро дізнаємося, який фінал уготований цій історії. На думку адвоката потерпілого Віктора Антонюка, є надія, що кримінальну справу таки буде порушено.
Підготовлено ПАНЯНКОЮ по матеріалах skandal.zt.ua
Читайте також:
Документи: 1-10, 11-20, 21-30, 31-40, 41-50.
|
 |

|
 |
 |